oddreveries

• Лимони стали кращими (це, між іншим, очевидно з фото);
• Постачальники лимонів підвищили закупівельні ціни (або ціни, виражені в іноземній валюті, зросли внаслідок девальвації гривні) на коефіцієнт, що випереджає індекс споживчих цін;
• Зросли операційні витрати супермаркету (вартість адміністрування, заробітна плата персоналу тощо) на коефіцієнт, що випереджає індекс споживчих цін;
• Діяли інші фактори.

A table is nearly always better than a dumb pie chart; the only worse design than a pie chart is several of them, for then the viewer is asked to compare quantities located in spatial disarray both within and between pies... Given their low data-density and failure to order numbers along a visual dimension, pie charts should never be used.

Однак є принаймні один спосіб організації кількох секторних діаграм в одному малюнку, за якого, власне, кілька секторних діаграм мають сенс і презентаційну силу, - це представлення їх у табличному або якимось іншим способом послідовно організованому вигляді. Якщо, наприклад, в таблиці організовано інформацію в хронологічному порядку, то кожному історичному періоду могла би відповідати одна секторна діаграма, але за умови, що загальна сума, зображена діаграмою, не змінюється з плином часу. Корисним застосуванням цього є демонстрація змін в структурі власності компанії в часі, коли власники або розміри їх часток в капіталі змінювались, але змін в розмірі статутного капіталу не було:

А от зображати зміни з плином часу в структурі ВВП за галузями економіки в такий самий спосіб некоректно. Очевидно, обсяг ВВП постійно змінюється, а рівні секторні діаграми ці зміни не відображатимуть. В той же час різні за розміром кругові діаграми (припустивши, наприклад, обсяг ВВП рівним діаметру круга з певним масштабом) не надто показові, тому що без лінійки, «на око», площу кругів порівняти важко. Для такого виду порівнянь краще скористатися стовпчиковою діаграмою, розділивши кожен стовпчик на частини, відповідні структурі. Різні висоти стовпчиків коректно і наочно відображатимуть різницю в обсязі ВВП.

Взагалі, на мою думку, в нашій пострадянській гуманітарній освіті дуже мало уваги приділяється проблемі ефективного й адекватного графічного висловлення власних думок. У тій самій книжці Тафті неодноразово згадуються графіки й схеми з радянської газети «Правда» як приклади слабкої графічної наочності та часто викривлення фактичних даних шляхом некоректного їх графічного представлення. За студентських років, здається, особисто я не бачив жодної академічної економічної книги українського автора (українських авторів я уникав читати, але інколи доводилося, коли траплялися особливо специфічні викладачі зі специфічним баченням змісту предметів та вимогами до студентів), в якій було би достатньо зрозумілих графіків і схем, не переобтяжених зайвими деталями і таких, які чітко висловлювали основну думку. Часто на схеми можна було не дивитися, пропускаючи цілі сторінки, тому що, по-перше, в тексті завжди описувалося те, що на графіку зображено, а по-друге, ті графіки були інформаційним шумом, використовувалися для збільшення обсягу книжки, зображення очевидного, а не кмітливого представлення головної ідеї. В ідеалі ж, автор графіка чи схеми має право витратити на своє творіння скільки завгодно багато часу, якщо йому після цього не доведеться ще на кількох сторінках пояснювати, що він там хотів зобразити.

І от, як на мене, ще кілька ключових тез згаданої праці Едварда Тафті в цитатах:

“What is to be sought in designs for the display of information is the clear portrayal of complexity. Not the complication of the simple; rather the task of the designer is to give visual access to the subtle and the difficult - that is, the revelation of the complex”.

“Graphical excellence is the well-designed presentation of interesting data - a matter of substance, of statistics, and of design. Graphical excellence consists of complex ideas communicated with clarity, precision, and efficiency. Graphical excellence is that which gives to the viewer the greatest number of ideas in the shortest time with the least ink in the smallest space”.

“Graphical elegance is often found in simplicity of design and complexity of data”.

 “Graphics must not quote data out of context”.

• Чи справді є вина «Кока-Коли» у падінні тиску води в підземних горизонтах?
• Що робити мешканцям, які постраждали? Чи є можливість звернутися до «Кока-Коли» з проханням профінансувати встановлення спеціального обладнання для забору води з більшої глибини? «Кока-Кола» могла би розрекламувати це як «безпрецедентний захід, який підкреслює важливу соціальну роль, що її відіграє корпорація в житті громади».
• Хто буде досліджувати представлені вище питання?

molokovoz

Хтось мою ніде офіційно не публіковану статтю порадив людині у якості бібліографічного джерела на тему корпоративного управління: http://www.chl.kiev.ua/cgi-bin/sp/search/ssearch.php?page=2046&type_val=&lang=ukr&lang=rus. Слід відзначити, що така анонімна увага до анонімного джерела приємніша за офіційні українські академічні відзнаки. Яких в мене, втім, нема. Чи то є одна-дві. Згадана стаття (http://oddreveries.narod.ru/econ/agency1.htm), написана в 2005 році, мені зараз не здалася цікавою :)
У зв'язку з цим зацікавила мене ідея сайту, на якому люди безкоштовно займаються пошуком інформації для інших людей - "Віртуальна бібліографічна довідка": http://www.chl.kiev.ua/cgi-bin/sp/. Хто платить зарплату людям, які витрачають свій час на надання таких консультацій стосовно пошуку бібліографії? Можливо, ніхто, як ніхто не платить деяким людям за те, що вони щось пишуть. Захоплюючий новий світ!

...You are pure, you are snow,
We are the useless sluts that they mould;
Rock'n'roll is our epiphany,
Culture, alienation, boredom and despair.

(Little Baby Nothing)

Коли я це згадую, то грати на гітарі і пити дешевий коньяк - о!.. Далі без слів. Коли такі посмішки були у всіх цікаво-п'яні трошки - чарівні фото, смішні; в голові, у дійсності, треба їх знайти.

All they leave behind is money -
Paper made out of broken twisted trees...

Ось мапа моїх переміщень за останні 1.5 місяці, з 18 травня по 28 червня. В цілому, це 13 авіаперельотів, 2 автоподорожі понад 270 км кожна (Перм - Солікамськ - Перм), 1 залізнична подорож (Москва - Санкт-Петербург) і ще один коротенький морський круїз в Туреччині - все дуже цікаво! І все пов'язано з роботою, зі мною їздив мій робочий лептоп. Був один такий день, протягом якого я побував у трьох містах: в Києві, Москві та Санкт-Петербурзі.

Нетарифні методи регулювання в міжнародній торгівлі активно використовуються країнами світу. Вплив обмежень на внутрішні та світові ціни, а також на добробут різних груп зацікавлених сторін залежить від конкретних умов країни, зокрема, від здатності економіки впливати на ситуацію на світовому ринку. За останнім критерієм економіки умовно поділяють на великі та малі, відповідно розділяючи та окремо досліджуючи ефект від запровадження нетарифних обмежень. Мала економіка не здатна впливати на рівень світових цін, і світову ціну на тому чи іншому ринку приймає як даність для цілей аналізу вигід і витрат від запровадження різних заходів макроекономічного регулювання. Велика економіка на рівень світових цін впливає, її макроекономічна політика і регулювання здатні справляти ефект не лише на добробут зацікавлених сторін в середині країни, а й на ситуацію в інших країнах.

На деяких ринках Україна є великою економікою в описаних вище термінах. Зокрема це стосується ринку пшениці. Минулого тижня (23 квітня) збільшення урядом України квот на експорт пшениці з України (http://www.agroconf.org/uk/node/4202) спричинили суттєве зниження світових цін на цей товар до рекордно низького рівня за останні шість місяців: http://www.business-standard.com/ft/storypage_ft.php?&autono=321144 (див. ситуацію 25 квітня 2008 р. на графіку).

Подія ця цікава, по-перше, через те, що ми отримали приклад впливу нетарифного обмеження на ціни (так, збільшення Україною експортної квоти на зерно на 1,000 тис. тонн призвело до падіння світової ціни приблизно на 2% за один день), і дослідники можуть цей кількісний приклад екстраполювати як завгодно, внести корективи до своїх моделей ринку, перевірити припущення щодо коефіцієнта кореляції між ціною і пропозицією (причому мова йде ще не про власне поставки зерна, а про "обіцянку" поставок) тощо. По-друге, подія має бути цікавою всім прихильникам гуманітарних місій, чиї серця болять за голодних дітей Африки й Азії: уряд України, можна сказати, врятував тисячі голодних. З іншого боку, саме існування даної експортної квоти (а вона продовжує існувати, хай і на вищому рівні) поглиблює світову продовольчу кризу (уявіть собі зниження ціни на пшеницю внаслідок цілковитого скасування квоти). А криза ця наразі вельми актуальна: http://news.bbc.co.uk/2/hi/in_depth/7361945.stm. Сам факт існування голоду в багатьох країнах третього світу в той час, коли на українських елеваторах псується зерно багатого минулорічного врожаю, вражає. І нагадує розподільчі проблеми, які лежали в основі, наприклад, українського голодомору 1932-33 років. Іншими словами, український уряд долучається до творення такого собі голодомору в бідних країнах Африки. І приватні потуги доброчинців з України, які щомісяця перераховують на рахунок дітей Африки по 30 доларів США (з розрахунку долар на день на дитину), зводяться нанівець політикою українського уряду, який паралельно з тими потугами (і, звісно, несвідомо, а лише дбаючи про свої власні економічні інтереси) вкладає цеглину у високу стелю інфляції в світі, перетворюючи ті 30 доларів на 29, 28, 27... Так трохи гіперболізуючи, можна знайти підтвердження тому, що основна причина світової продовольчої кризи полягає у неефективності на стороні пропозиції, а не попиту. Так, в дорогущих французьких ресторанах в усьому світі кожного дня викидається море відходів-недоїдків (за них заплачено). І не лише в Україні на елеваторах пріє зерно. І якщо такий неефективний розподіл матиме місце й надалі, а площі землі, які переведено із вирощування харчів на вирощування сировини для біопалива, збільшуватимуться, напевне, продовольча криза поглиблюватиметься.

І на останок - кілька хороших слів про МОРГ (міжнародні організації). Цілком поділяючи занепокоєність неефективним господарюванням у світовому масштабі та негативним впливом тарифних та нетарифних методів регулювання міжнародної торгівлі, саме Світовий банк звертався до таких країн, як Україна та інші чисті експортери продовольства, з проханням взяти участь у послабленні світової продовольчої кризи http://www.finfacts.ie/irishfinancenews/article_1013422.shtml):

"We are urging countries not to use export bans to try and protect domestic supply. These controls encourage hoarding, drive up prices and hurt the poorest people around the world who are struggling to feed themselves".